Цитати, які найбільше мені сподобалися.
Із роману "На західному фронті без змін"
Поки вони й далі писали та проголошували промови, ми бачили лазарети й тих, що там помирали; поки нас запевняли, що служити державі найвищий обов'язок людини, ми вже переконалися: страх смерті дужчий за все. Але від цього ніхто з нас не став ані бунтівником, ані дезертиром, ані боягузом,-вони ж так легко кидалися тими словами; ми любили батьківщину так само, як і вони, і мужньо йшли в атаку; але тепер ми навчилися розуміти, навчилися раптом бачити. Несподівно ми опинилися в жахливій самотності - і мусили самі давати собі раду.
На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б'ються. Переможе та країна. чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б'ються зовсім не ті, кому слід.
Із роману "На західному фронті без змін"
Поки вони й далі писали та проголошували промови, ми бачили лазарети й тих, що там помирали; поки нас запевняли, що служити державі найвищий обов'язок людини, ми вже переконалися: страх смерті дужчий за все. Але від цього ніхто з нас не став ані бунтівником, ані дезертиром, ані боягузом,-вони ж так легко кидалися тими словами; ми любили батьківщину так само, як і вони, і мужньо йшли в атаку; але тепер ми навчилися розуміти, навчилися раптом бачити. Несподівно ми опинилися в жахливій самотності - і мусили самі давати собі раду.
На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б'ються. Переможе та країна. чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б'ються зовсім не ті, кому слід.
з роману "Повернення"
Слово "патріотизм" вони начинили своїм фразерстврм, спрагою слави, владолюбством, брехливою романтикою, своєю дурістю і купецькою жадібностю, а нам піднесли як променистий ідеал. І ми сарийняли все цк як звуки фанфар,які сповіщають про нове, прекрасне, яскраве існування!
Із роману "Три товариші"
Але ж треба вміти й програвати, бо як же тоді жити.
-Запамятай хлопче: ніколи, ніколи, ніколи в світі не пошиєшся ти в дурні перед жінкою, якщо робитимеш будь-що заради неї.
Людина згадує про свої досить обмежені гарні властивості тільки тоді, коли вже запізно.
Що менше знаєш, то легше жити. Знання - це воля, але це й нещастя.
У житті перемагає тільки дурень, а розумний бачить всілякі перешкоди, і поки що до діла, а він уже вагається. У скрутні часи наївність -найдрогоцінніший скарб, чарівна мантія, що приховує від тебе небезпеки, на які, наче загіпнотезований , наражається надто розумний.
...краще вмирати, коли ще хочеться жити, ніж дожить до того, щоб захотілося вмерти...
.
Немає коментарів:
Дописати коментар