середа, 24 червня 2015 р.
понеділок, 22 червня 2015 р.
Еріх Марія Ремарк
22 червня День народження видатного німецького письменника. Він жив в часи війни, тому його твори пронизані думками про життя і смерть.
"Революція!", я подумав: ось воно нарешті,- звільнення, тепер течія поверне назад і в своєму потужному русі знесе старі та викопає нові береги,... Але потік розбився на тисячі струмків, революція перетворилася на яблоко розбрату навколо більших і дрібних посад; вона висохла, забруднилася..."
Слово "патріотизм" вони начинили своїм фразерстврм, спрагою слави, владолюбством, брехливою романтикою, своєю дурістю і купецькою жадібностю, а нам піднесли як променистий ідеал. І ми сарийняли все цк як звуки фанфар,які сповіщають про нове, прекрасне, яскраве існування!
Із роману "Три товариші"
Але ж треба вміти й програвати, бо як же тоді жити.
-Запамятай хлопче: ніколи, ніколи, ніколи в світі не пошиєшся ти в дурні перед жінкою, якщо робитимеш будь-що заради неї.
Людина згадує про свої досить обмежені гарні властивості тільки тоді, коли вже запізно.
Що менше знаєш, то легше жити. Знання - це воля, але це й нещастя.
У житті перемагає тільки дурень, а розумний бачить всілякі перешкоди, і поки що до діла, а він уже вагається. У скрутні часи наївність -найдрогоцінніший скарб, чарівна мантія, що приховує від тебе небезпеки, на які, наче загіпнотезований , наражається надто розумний.
...краще вмирати, коли ще хочеться жити, ніж дожить до того, щоб захотілося вмерти...
.
Цитати, які найбільше мені сподобалися.
Із роману "На західному фронті без змін"
Поки вони й далі писали та проголошували промови, ми бачили лазарети й тих, що там помирали; поки нас запевняли, що служити державі найвищий обов'язок людини, ми вже переконалися: страх смерті дужчий за все. Але від цього ніхто з нас не став ані бунтівником, ані дезертиром, ані боягузом,-вони ж так легко кидалися тими словами; ми любили батьківщину так само, як і вони, і мужньо йшли в атаку; але тепер ми навчилися розуміти, навчилися раптом бачити. Несподівно ми опинилися в жахливій самотності - і мусили самі давати собі раду.
На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б'ються. Переможе та країна. чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б'ються зовсім не ті, кому слід.
Із роману "На західному фронті без змін"
Поки вони й далі писали та проголошували промови, ми бачили лазарети й тих, що там помирали; поки нас запевняли, що служити державі найвищий обов'язок людини, ми вже переконалися: страх смерті дужчий за все. Але від цього ніхто з нас не став ані бунтівником, ані дезертиром, ані боягузом,-вони ж так легко кидалися тими словами; ми любили батьківщину так само, як і вони, і мужньо йшли в атаку; але тепер ми навчилися розуміти, навчилися раптом бачити. Несподівно ми опинилися в жахливій самотності - і мусили самі давати собі раду.
На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б'ються. Переможе та країна. чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б'ються зовсім не ті, кому слід.
з роману "Повернення"
Слово "патріотизм" вони начинили своїм фразерстврм, спрагою слави, владолюбством, брехливою романтикою, своєю дурістю і купецькою жадібностю, а нам піднесли як променистий ідеал. І ми сарийняли все цк як звуки фанфар,які сповіщають про нове, прекрасне, яскраве існування!
Із роману "Три товариші"
Але ж треба вміти й програвати, бо як же тоді жити.
-Запамятай хлопче: ніколи, ніколи, ніколи в світі не пошиєшся ти в дурні перед жінкою, якщо робитимеш будь-що заради неї.
Людина згадує про свої досить обмежені гарні властивості тільки тоді, коли вже запізно.
Що менше знаєш, то легше жити. Знання - це воля, але це й нещастя.
У житті перемагає тільки дурень, а розумний бачить всілякі перешкоди, і поки що до діла, а він уже вагається. У скрутні часи наївність -найдрогоцінніший скарб, чарівна мантія, що приховує від тебе небезпеки, на які, наче загіпнотезований , наражається надто розумний.
...краще вмирати, коли ще хочеться жити, ніж дожить до того, щоб захотілося вмерти...
.
неділя, 21 червня 2015 р.
четвер, 18 червня 2015 р.
День народження подруги та колеги Слободянюк Наталі Анатоліївни!
Наша мила і люба, найкраща у світі,
Бажаємо щастя, даруємо квіти.
Щоб сонце і зорі плекали тепло,
І щоб завжди здоров’я у тебе було.
Щоб смутку не знала, ми просимо долі,
Добра тобі й радості, рідна, доволі.
Бо людям для щастя багато не треба –
Сімейного затишку й мирного неба.
Бажаємо щастя, даруємо квіти.
Щоб сонце і зорі плекали тепло,
І щоб завжди здоров’я у тебе було.
Щоб смутку не знала, ми просимо долі,
Добра тобі й радості, рідна, доволі.
Бо людям для щастя багато не треба –
Сімейного затишку й мирного неба.
вівторок, 16 червня 2015 р.
Випускний ранок учнів 9-б класу Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 імені Богдана Хмельницького
Червоний колір асоціюється у мене з Вами - учнями 5 класу: імпульсивні, неорганізовані. Майже кожного дня в класі були конфлікти, які ми вирішували разом з вашими батьками.
Фіолетовий колір. Дуже часто Вам було фіолетово, що потрібно без запізнень приходити на уроки, виконувати домашні завдання, доручення класного керівника.
Сірий колір. На Ваше дитинство випали складні часи. У нашій країні відбуваються страшні події. Мені було дуже важко пояснювати Вам правила поведінки під час обстрілу, або виявленні вибухонебезпечного пристрою.
Зелений колір. Ви ше маленькі паростки, яким ще рости і рости. Але я вірю, що Ви станете прекрасними квітами, якими будуть милуватися і пишатися Ваші батьки і вчителі.
Білий колір. Життя складне. Не опускайте руки. Знайте, що завжди можна почати з білого аркушу паперу. Якщо Ви не вступити до інших навчальних закладів, знайте, що Білозерська загальноосвітня школа №2 радо зустріне Вас в своїх стінах.
Жовтий колір -колір життя, добробуту, достатку, миру. Чого я Вам усім бажаю!!!
Підписатися на:
Коментарі (Atom)

